- заподіти
- -і́ну, -і́неш, док., перех., розм.Те саме, що діти 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заподіти
Смотреть что такое "заподіти" в других словарях:
заподіти — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
заподіватися — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
заподітий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заподітися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
заподіюваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заподіювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
заподіювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заподіяний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заподіяння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
заподіяти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заподіювати — юю, юєш, недок., заподі/яти, і/ю, і/єш, док., перех. Завдавати чогось, робити кому небудь щось неприємне, тяжке, болюче. || Викликати щось, спричинятися до чого небудь (зазвичай неприємного). •• Заподі/яти собі/ смерть кінчити життя самогубством … Український тлумачний словник
